Монастирищенський район утворено в 1923 році в складі Уманської округи Київської об­ласті. 31937 року він належав Вінницькій, з 1954-го перебуває у складі Черкаської. В 1963-1966 роках ліквідовувався і приєднувався до Христинівського. В наступному 1967 - знову став самостійною адмі­ністративною одиницею.

В роки Великої Вітчизняної війни був окупо­ваний німцями з 22 липня 1941 року по 10 бе­резня 1944 року. За переписом 2001 року в ньому проживає 40600 чоловік.

За структурою виробництва район аграрно-індустріальний. Має 67234 га землі, в тому числі сільськогосподарських угідь - 54300 га, ріллі -50976 га, сіножатей та пасовищ - 3700, садів -1080, лісів-3800, водоймищ-800 га, під садибами громадян - 6700 га. Землею володіють 31 сіль­ськогосподарське підприємство, 36 фермерських господарств (у них землі - 1360 га). Вони ви­робляють 60-70 тисяч тонн зерна, біля 100 тисяч тонн цукрової сировини, 3 тисячі тонн соняшнику. Мали на 2001 рік 14500 голів великої рогатої ху­доби, 5600 корів, 9300 свиней. У приватному секторі великої рогатої худоби 6 тисяч голів, в т. ч. корів - 4070, свиней - 15800, птиці - 230 тисяч голів, коней - 570. Молока виробляли на рік колективні підприємства 10 тисяч тонн, м'яса -1200-1300 тонн, селянські господарства - 14170 тонн молока.

Промислових підприємств в районі 8: ВАТ "Теком" спеціалізується на виробництві парових котлів, ВАТ "Монфарм"-на виробництві ліків, ВАТ "Цибулівсільмаш" - на виробництві сільсь­когосподарського обладнання, ВАТ "Завод прод­товарів" переробляє сільськогосподарську си­ровину на борошно, крупи, олію, раніше здійснював розлив безалкогольних напоїв, ВАТ "Цибулівсьиий цукровий завод" переробляє 3 тисячі тонн цукрових буряків за добу, існує з 1876 року. Меха­нічний завод забезпечує випуск возів, меблів, піддонів, кухонних наборів, хлібокомбінат, по­тужністю 4600 тонн виробів на рік, випускає про­дукцію 25 найменувань, є консервний завод.

Функціонують чотири будівельні організації, 2 цегельні заводи. Пасажирські та вантажні пере­везення здійснюють залізнична станція та автопідприємство № 17140. автостанція забезпечує перевезення пасажирів по 15 маршрутах, зареєст­ровано 128 малих приватних підприємств.

В районі функціонує 36 загальноосвітніх шкіл, профтехучилище, 36 дошкільних закла­дів, де навчається 6600 учнів, працює 660 учителів та 100 інженерно-педагогічних працівників. Ме­дичне обслуговування здійснюють дві лікарні, три амбулаторії, 28 фельдшерсько-акушерсь­ких пунктів, більше десятка аптек, санаторій.

Збережено і діють 36 клубних закладів, 36 бібліотек, музична школа для дітей, державний краєзнавчий музей та 11 музеїв на громадських засадах, народна кіностудія, 5 народних ко­лективів художньої самодіяльності.

Зафіксовано 100 пам'яток та пам'ятних знаків історії, садопаркової культури, 214 пам'яток архе­ології. В місті є готель, відділення Ощадного банку, "Промінвестбанку", "Приватбанку", банку "Аваль". Населення обслуговують спорт­клуб, спортивна школа, кілька стадіонів та спорт­майданчиків, автоклуб, станція техобслуговування, парк відпочинку в райцентрі. Діє 17 релігійних громад.

На території сучасного району є 42 поселен­ня: місто Монастирище, селище Цибулів та 40 інших. Було 45. Кожне з них має свій початок, свою історію, своїх засновників, видатних і звичайних жителів. Поселення можна поділити на кілька категорій: за часом їх появи, за способом поход­ження, за їх адміністративно-географічним зна­ченням тощо.

Автор орієнтує читача на час зародження по­селень, їх географія, адміністративна належність, засновники, історичні події висвітлюються в на­рисах про кожен із них.

За часів княжої доби та литовського пануван­ня (1050-1569 рр.) вірогідна поява міста Монастирища за іншою назвою та селища Цибулів (Со­рочин).

На період козацької доби, частково польського панування (1569-1657 рр.) припадає зародження 19 поселень: відновленого Монастирища, його супут­ників Завалля, Летичівки, Аврамівки, а також Бачкуриного, Зюбрихи, Княжиків, Зарубинців, Терлиці, Коритні, Сарнів, Попудні, Шабастівки, Половинчика, Дібрівки, Новосілки, Яцковиці, Івахнів, Лукашівки.

Третя хвиля заселення краю відбувалася за часів польського панування, однак уже після Визвольної війни під проводом Богдана Хмель­ницького (1657-1793 рр.). Тоді на території району з'явилося 12 поселень: Княжа Криниця, Шарнополь, Леськова, Хейлова (Петрівка), Матвіїха, Теолин, Пан­ський Міст (Чапаєвка), Циберманівка (Степівка), Копіювата, Тарнава, Халаїдова, Нове Місто.

За часів перебування України в складі Російської імперії (1793-1917 рр.) зафіксовано появу Антоніни. Владиславчика, Володимирівки. Скоморохи. Куди-нового Лісу, Балки.

В радянський час (після 1917 року) виникли Жовтневе (Хвиля Жовтня), Сатанівка, Тарасівка, Вільно, Зозулинці, Забіляни, Іванчик (Першотравневий відділок радгоспу).

Отже, на території району існувало 45 поселень. Три з них: Скомороха, Зозулинці, Іванчик -зникли. Залишилося 42.

Шукай "Життя Монастирищини" також в соцмережах   ВКонтакте  Facebook Twitter