Шановні жителі Монастирищини!
Від усього серця вітаємо Вас із Днем незалежності України – світлим святом Української Державності. Бажаємо міцного здоров’я, особистого щастя, добра і благополуччя в родині. Нехай день прийдешній принесе вам світле почуття радості від усвідомлення власної причетності до будівництва нашого рідного дому, ім’я якому — Україна
.
Це не просто День народження держави. Це свято пам’яті про цілі покоління наших предків, що творили націю і боролися за державність, а також день, коли варто думати про день завтрашній, про майбутні покоління, про нашу відповідальність перед історією.
День незалежності – це день, у якому щорічно зустрічаються Минуле і Майбуття України. Минуле має вселяти мудрість. Майбуття повинно виховувати в нас відповідальність за прийняття рішень.
У ці спекотні серпневі дні календар історії відраховує двадцяту річницю незалежності України. Нелегкими і, далеко не безхмарними, видалися ці роки. Довелося йти важким шляхом соціально-економічних перетворень, створювати практично заново державні інститути, нові правила і стандарти життя.
Хліборобська доля щедро наділила працівників села мудрістю і талантом буди господарем на землі. Ви сповна віддаєте себе цій святій справі.
Нам випала висока історична місія здійснювати мрію багатьох поколінь наших предків – бути господарями на своїй землі, плекати її і прикрашати своєю працею, у добробуті, безпеці та злагоді ростити дітей, мирно і приязно жити з сусідами.
Ідея відродження незалежної держави жила, незмінно прокладаючи собі дорогу від розпаду Київської Русі аж до прийняття Верховною Радою Акту проголошення незалежності України та Всеукраїнського референдуму 1991 року. Тоді народ раз і назавжди вирішив: державі Україна бути!
Було прийнято нову Конституцію посткомуністичної доби, затверджено державні символи: прапор, герб та гімн України. Відбулося правове оформлення держави. Налагоджено функціонування державних інституцій, створено повноцінний дипломатичний корпус, будується демократичний суспільний лад.
Двадцять років тому перед нашою країною постало надзвичайне завдання: створити державний механізм, збройні сили, налагодити взаємовідносини з навколишнім світом, сформувати систему місцевого самоврядування. І головне – будувати незалежну суверенну Україну за принципом демократії, політичної та економічної свободи.
Нині ми впевнено стверджуємо: Українська держава відбулася, стала визнаною. За двадцять років нами пройдено шлях, на яких іншим державам потрібно було не одне десятиліття, а то й століття.
З проголошенням незалежності України світ почав рахуватися з нами. Протягом лише перших трьох місяців після референдуму 1991 року Україну, як незалежну державу, визнали 140 країн. Ми стали органічною частиною світової спільноти. Нас запрошують стати партнером у важливих проектах як на Заході, так і на Сході. Ми самі здобули історичний шанс стати сучасною, заможною, шанованою нацією. Ми реалізуємо свій шанс. У нас є підстави впевнено дивитися в майбутнє. Так швидко змінити країну, як за останній рік, могла лише сильна нація.
Незалежність – символ нашої нації. Вона нагадує нам – якого ми славного роду діти. Ми зможемо подолати всі труднощі. У нас досить таланту і сили здійснити задумане.
Традиційно склалося так, що чергова річниця Незалежності України – не тільки час, коли треба підбити підсумки пройденого країною, але й дата, коли належить дати відповіді на найбільш актуальні питання сучасної доби.
Досягнення Україною реальної незалежності та її залучення до міжнародної системи поділу праці створили якісно нову ситуацію для розвитку української нації – народу з давньою та самобутньою культурою, багатою історією народу, який має значний потенціал інтелекту і духовності.
Учора країна святкувала День Державного Прапора України. Якщо День незалежності вже давно і по праву відзначається як загальнодержавне свято, то День Державного Прапора України цього року чи не вперше святкується на належному рівні.
Довгий час нас переконували в тому, що український народ ніколи не мав державності, а значить, і своєї державної символіки.
Дух національного відродження сколихнув інтерес до національної символіки.
Наш народ не міг відкинути історичну традицію створення своєї держави під жовто-синіми знаменами. І 28 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила Державний Прапор України.
Краю, де зародилася хліборобська цивілізація, притаманні саме сині і жовті кольори. Золотаві хлібні лани і мирне ніжно-блакитне небо над ними, синя дніпровська хвиля і жовтий пісок – усе це зроду-віку складало краєвид нашої землі. Жовте – вогонь і синє – холод – два полюси буття, але водночас і два кінці осі, навколо якої це буття обертається.
Дорогі Монастирищани, жителі та гості району, щиро вітаємо Вас зі святами – Днем Державного Прапора України та Днем незалежності України! Щастя і процвітання вільній незалежній соборній Україні! Слава Вам, слава кожному із нас, слава Господу Богу і слава Україні! Здоров’я кожному із Вас, добра, віри, благополуччя в родинах і довгих років життя. Україні потрібні Ваші руки, Ваш талант, ваш патріотизм, Ваше вміння жити на українській землі та бути українцем!
Нова доба відкриває нові можливості та перспективи для кожного з нас. Ми маємо створити такі умови життя, які були б гідні громадянина України.
А сподіватися нам є на що. Бо головний скарб району – це ви, його жителі, працьовиті люди, які всупереч усім труднощам, примножуєте честь району, дбаєте про могутність держави.
Наша мета – сильна, заможна і процвітаюча Україна!
Зі святом вас!
|