02 жовтня - День уролога, Міжнародний день соціального педагога
04 жовтня - Всесвітній день посмішки, Всесвітній день тварин, Всесвітній тиждень космосу
05 жовтня - День Всесвітній День вчителя, День працівників карного розшуку
06 жовтня - Всесвітній день охорони місць проживання, День працівників освіти
07 жовтня - День Всесвітній День архітектора, Міжнародний день лікаря
08 жовтня - День юриста України
09 жовтня - Всесвітній день пошти
10 жовтня - Всесвітній день зору, День працівників стандартизації та метрології України
11 жовтня - Всенародний Міжнародний день дівчаток
13 жовтня - День працівників державної санітарно-епідеміологічної служби України, День художника України
14 жовтня - День Українського козацтва, Міжнародний день стандартизації
16 жовтня - Всесвітній день анестезіолога, Всесвітній день здoрoвoгo харчування, День алерголога
19 жовтня - День працівників целюлозно-паперової промисловості
20 жовтня - Всесвітній день статистики, День військового зв’язківця, День працівників харчової промисловості, Міжнародний день авіадиспетчера, Міжнародний день кухаря і кулінара
24 жовтня - Міжнародний Міжнародний день Організації Об’єднаних Націй (День ООН)
27 жовтня - День автомобіліста, Перехід на зимовий час
28 жовтня - День визволення України від фашистських загарбників, Міжнародний день анімації
29 жовтня - День працівників служби позавідомчої охорони МВС
31 жовтня - Міжнародний день Чорного моря, Міжнародний день економії
Останніми роками до села Сатанівка Монастирищенського району підступила несподівана проблема — безводдя. За літо криниці висихали.
— Рівень води знизився настільки, що десяток відер у день — і вичерпали колодязь, — розповідає сільський голова Євдокія Форостяна. — Люди по дві криниці на одному подвір’ї копали в надії, що краще джерело знайдуть. На Покрівці ще нічого — там низина, то більше води, а біля станції — хоч плач.
Проконсультувалися з фахівцями, і ті сказали: вирішать проблему тільки артезіанські свердловини.
Врятувала ж село від безводдя… добра пам’ять. В сільраді пригадали: є під Сатанівкою стара свердловина, вже років тридцять законсервована. Побудували її ще в 1895 році, коли прокладали до Монастирища залізничну колію, щоб забезпечувати водою паровози. Залізничні фахівці своє діло знали: взявши проби з кількох місцевих джерел, вибрали воду хоч і далеченько, в лісі, але найкращу — м’яку, без надлишку солей, підходящу для техніки. Майже століття стара свердловина справно поїла паровози і станцію, але з того часу, коли на колії з’явились дизелі, споруду законсервували, і Одеська залізниця передала її на баланс Сатанівської сільради.
— Не думали й не гадали, що прадідівська спадщина стане в пригоді, — продовжує Євдокія Романівна. — Зараз прокладаємо водопровідну мережу по селу, вскладчину.
Щоб підвести воду до двору, треба від двох до трьох тисяч гривень, залежно від рельєфу (криниця обходиться у сім-вісім тисяч). Частину коштів надали з місцевого бюджету, допомогла і районна влада. Підрядник на будівництві водогону в Сатанівці — райкомунгосп.
Труби прокладають по селу, а від джерела до залізниці досі служить мережа, збудована в кінці ХІХ століття. 120 років труби пролежали в землі, а досі міцні. Можна навіть роздивитися викарбувані корони — знак імператорської залізниці. Ремонтують тільки на стиках, перевіряючи надійність. Зовсім скоро все село матиме вдосталь чистої джерельної води.
Останніми роками до села Сатанівка Монастирищенського району підступила несподівана проблема — безводдя. За літо криниці висихали.
