Закон «Про державний земельний кадастр» підписано. Це перший крок до ринку землі сільськогосподарського призначення. Наступним буде прийняття Закону «Про ринок земель».
Політики розділилися: одні вважають, що вільний продаж землі відповідає положенням Конституції, інші – що він їй суперечить.
Президент України Віктор Янукович підписав прийнятий Верховною Радою на початку липня Закон України «Про державний земельний кадастр». Його прийняття було необхідне, аби можна було, нарешті, зняти мораторій на вільний продаж земель сільськогосподарського призначення, який діє вже кілька років. Цей закон мав урегулювати безліч технічних питань, без чого вільний ринок земель в Україні, як запевняли політики, не міг бути справедливим і цивілізованим.
– Прийняття цього закону – абсолютно правильний крок, саме так і робиться в цивілізованих країнах, – говорить народний депутат України Сергій Терещук. – Ми повинні виконувати Конституцію України, яка гарантує своїм громадянам право на приватну власність. Наразі в приватній власності громадян перебуває близько 25 мільйонів гектарів землі. Ми не можемо заборонити людям вільно розпоряджатися цією власністю, як не можемо заборонити продати свій автомобіль чи нерухомість. Інша справа, що ринок землі має бути ринком, а не хаосом. Ми не повинні допустити тієї ситуації, яка сталася з промисловістю країни і приватизаційними сертифікатами, коли прості люди залишились ошуканими, а натомість з’явилися десятки мільярдерів, які й захопили цю промисловість. Ми представляємо Україну у світі як аграрну країну, і ринок землі необхідний, аби мати перспективи розвитку для неї. Проте безконтрольний продаж земель перекреслить усі наші перспективи в цьому плані, значить, треба докласти максимум зусиль, аби він був під жорстким контролем держави. Моя позиція полягає в тому, що земля повинна залишитись у власності тих, хто на ній працює. Землею має володіти той, хто живе в сільській місцевості, хто хоче пов’язати своє життя з цією землею. Значить, у нього має бути можливість викупити її в сусіда, якому земля не потрібна.
Натомість комуністи виступають категорично проти й цього закону, і законопроекту «Про ринок земель», які відкривають шлях до вільної купівлі-продажу землі сільгосппризначення. Вони при цьому також посилаються на Конституцію.
– Прийнятий закон про земельний кадастр призведе до того, що повториться ситуація з промисловим потенціалом країни. Але землю відібрати назад, коли ми зрозуміємо хибність теперішніх кроків, буде набагато важче, ніж повернути в державну власність незаконно приватизовані підприємства, – вважає Віктор Роєнко, депутат Черкаської обласної ради, керівник фракції Комуністичної партії. – Депутатами, що прийняли цей закон, свідомо ігнорується Конституція, яка гласить, що земля в Україні перебуває у загальнонародній власності. Це наше останнє багатство, наша національна гордість, наша мати-годувальниця. Я впевнений, що якби був проведений референдум, якби влада поцікавилася думкою народу, то люди проголосували б проти вільного ринку землі. Ми ризикуємо самою незалежністю нашої держави. Тому комуністи збираються у вересні проводити масові акції протесту проти прийняття цих законів.
Фахівці ж вважають, що питання навколо ринку землі занадто заполітизоване. Якщо ж на політичну складову уваги не звертати, то закон про кадастр землі впорядковує багато питань і допомагає завершити земельну реформу. Він містить ряд принципово нових положень щодо підстав, процедури та строків здійснення державної реєстрації земельних ділянок. Зокрема, з 2013 року буде припинено оформлення права власності на землю державними актами.
– Натомість буде запроваджена єдина державна реєстраційна система, яка здійснюватиметься органами юстиції, а видача актів буде припинена, – пояснює Григорій Комликов, в. о. начальника головного управління Держкомзему в Черкаській області. – У момент купівлі-продажу, міни, оформлення договору довічного утримання, дарування тощо державний акт вилучатиметься в старого власника, а новому буде виданий витяг із цього державного реєстру.
Але це не означає, що черкащанам (а з них лише трохи більше як 60 % оформили своє право власності на земельні ділянки) залишається чекати 2013 року. Без держакта неможливо успадкувати землю чи провести її обмін, та й для отримання витягу з держреєстру все одно потрібно буде виконати той самий обсяг робіт (геодезичні роботи, створення креслення тощо).
