Під час розкопок скіфського кургану на Корсунщині черкаські археологи знайшли золоті прикраси, яким понад дві тисячі років Знайдені скарби поповнять фонд обласного краєзнавчого музею
Упродовж липня черкаські археологи проводили розкопки древнього кургану поблизу села Нетеребки Корсунь-Шевченківського району. Їм допомагали студенти історичного факультету Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького. Після початку виборки основної могили археологам стало зрозуміло, що поховання скіфського вождя тотально пограбоване. Причому, ймовірно, двічі: одного разу в давнину й уже в наш час, із використанням бурів та металодетектора.
– Чим ближче ми наближалися до дна могили, тим частіше в перемішаному грабіжниками ґрунті нам траплялися нечисленні бронзові наконечники стріл, фрагменти амфор, невеликих посудинок, розбитої зернотерки, намистини, – розповідає керівник археологічної експедиції, старший викладач історичного факультету ЧНУ ім. Б. Хмельницького, директор археологічного музею при університеті Михайло Сиволап. – Наткнулися на проіржавілий залізний ніж, дрібно поламані людські кістки та кістки жертовних тварин. Аби студенти не зневірились і не розчарувалися від такої тяжкої неперспективної праці, ми, старші, підбадьорювали їх, запевняючи, що „ось-ось наближаємося до справжнісіньких скарбів”. Хоча, відверто кажучи, у нас самих не було надії знайти щось цінне після грабіжників.
Та, зрештою, удача усміхнулася археологам! Та ще й двічі! 29 липня в потайній схованці неподалік фрагментарно вцілілого скелету жінки (чи підлітка) було виявлено перший виріб із жовтого металу: розпрямлену гривну – нашийну прикрасу на зразок браслета довжиною 55 см із круглого дроту діаметром 3 мм. А 2 серпня, під вечір, уперше більш ніж через 23 століття побачили сонце золоті крилаті грифони – героїчні птахо-звірі, міфічні охоронці поховання та його скарбів. Рельєфне зображення цих істот прикрашало налобну діадему із товстої фольги шириною близько 8 см. Довжина виробу поки що невідома, бо цю прикрасу виявили в скрученому й сплюснутому стані. Розпрямляти її будуть фахівці-реставратори.
Провідний спеціаліст відділу раннього залізного віку Інституту археології НАН України Світлана Безсонова, під чиїм науковим супроводом проводилися розкопки, датує курган початком ІV ст. до н.е., й зауважує, що на території Корсунщини й раніше у скіфських похованнях знаходили золоті речі, але ця, остання знахідка, просто вражаюча.
– Для поховання свого загиблого вождя скіфи обрали панівну висоту, з якої відкривається фантастичний краєвид на Мошногірський кряж, на Дівич-гору, на колишні володіння похованого, – розповідає Світлана Сергіївна. – Сам обряд поховання доволі жорстокий. Разом із можновладцем ішла на той свій молода жінка, яку, певно, задушували, закручуючи на її шиї золоту гривну. Потім цю гривну розпрямляли й клали у схованку. Вбивали й клали для супроводу похованого в потойбічному житті кількох слуг та вірного бойового коня. У бронзовий казан складалася їжа, зазвичай, це смажений баранчик, а в кілька амфор наливали вино й оливкову олію. Поховальну камеру засипали землею. Навколо кургану викопували рів. Після поховання скіфи справляли гучну та пишну тризну.
Цікава й сама історія цих розкопок. Три роки тому Михайло Сиволап, переглядаючи фотографії з космосу, помітив провал на одному зі стародавніх курганів біля Нетеребки. Разом зі студентами він оглянув його. Провал виявився грабіжницькою ямою, а з решток побитих давньогрецьких амфор, які були там покинуті, стало зрозуміло, що це курган скіфського часу. Тоді Михайло Павлович звернувся за консультацією до відомого в Європі спеціаліста зі скіфології Світлани Безсонової, яка вже дослідила багато унікальних пам’яток цієї епохи в нашому краї. Вчена висловилася про те, що курган треба терміново докопувати, аби зупинити подальшу руйнацію. Але за браком коштів, необхідних для проведення досліджень, тоді роботи не розпочалися.
Торік депутат Черкаської обласної ради від Корсунщини, керівник фірми „Агро-Рось” Петро Євич відвідав археологічний музей університету й був приємно вражений його багатогранною експозицією. А коли дізнався, що на території його виборчого округу гине курган, відразу запропонував свою фінансову й матеріальну допомогу для проведення повноцінних розкопок. Без нього дослідження були б неможливими, запевняють археологи.
Завдяки клопотанням Світлани Безсонової перед Академією наук та Міністерством культури, знайдені артефакти зберігатимуться у фондосховищах Черкаського обласного краєзнавчого музею. До цього часу найцінніші речі відправляли в Київ.
Як повідомив начальник обласної служби охорони культурної спадщини Микола Суховий, останні знахідки скіфського золота виявлено під час розкопок кургану на Маньківщині.
